Музична історія Запоріжжя

Людмила Жульєва, музикознавець

Велична Запорізька земля - це і Дніпро-Славутич, і історична Хортиця, це непокірна Запорозька Січ, це острів Байда, де легендарний князь Дмитро Вишневецький (Байда) заснував у XVI ст. фортецю, населенням якої було «чубате лицарство» - запорізьке козацтво, яке поступово сформувалося у збройні сили українського народу, що стало основою для будівництва України як держави.
В 1770 році на місці сучасного Запоріжжя була закладена Олександрівська фортеця, що у 1806 р. перетворилася на місто Олександрівськ. В 1921 р. Олександрівськ був перейменований на Запоріжжя.
Знаменита Дніпровська ГЕС, яка була побудована в 1927-32 рр., - найвизначніша споруда першої п'ятирічки, дала країні перший струм. Споруди Дніпрогесу в єднанні з природою створюють видатний архітектурний комплекс. Усі його елементи органічно вплітаються в єдиний ансамбль великої художньої виразності.
Острів Хортиця - це національна гордість України. Історики вважають Хортицю скарбницею національної пам'яті, де зосереджено десятки археологічних культур, які засвідчують розвиток першої європейської цивілізації. Біологи вважають Хортицю еталоном природи Надпоріжжя. Тут виникла дивна за красою і за еволюцією природна система, зіткана з різноманітних ландшафтів: степу, пустелі, напівпустелі, плавневого лісу, гірської зони, байрачних лісів.
Хортиця - земля натхнення багатьох творців української культури й науки: Т.Г.Шевченка (1843), М.В.Гоголя (1830), І.Рєпіна (1880 - 1900 рр.), М.Лисенка (1878), К.Ф. Данькевича (1905 - 1984), Ю.І.Яновського (1920 роки), О.П.Довженка (1927-1932), О.Т.Гончара (1960 - 1970 рр.), В.Денисенка (1973), польського режисера Є.Гофмана та ін.; фундаторів Хортицького заповідника, таких, як Т.Тронько; поетів і вчених: К.Гуслистого, О.Компан, О.Апанович, Ф.Шевченка, Д.Телєгіна, П.Горішнього, багато інших представників української культури.
М.В.Лисенко, основоположник української композиторської школи, в 1878 році прибув на Хортицю з археологічною експедицією Л.Беренштама, обходив її скелі й укріплення, наслухався козацьких пісень і створив безсмертні "Наталку Полтавку" (1889), "Енеїду" (1910), і, нарешті, народну музичну драму - оперу "Тарас Бульба" (1890). А ще варто згадати Хортицю, змальовану в творах Івана Буніна в чудовій новелі "Козацьким ходом"; твори Ю.Яновського "Вершники"; низку праць Д.Яворницького; основоположника Хортицького заповідника Миколу Киценка; прозу й поезію О.Гончара, С.Скляренка, М.Лиходіда, С.Кириченка. Ціла плеяда гігантів української культури обумовила Хортиці вищий статус духовності.
На території Національного заповідника «Хортиця» починаючи з листопада 2004 р. триває будівництво історико-культурного комплексу «Запорозька Січ».
На острові працює кінний театр «Запорозькі козаки», діяльність якого спрямована на збереження і розвиток козацьких традицій. Тут проводяться кінні та фольклорні вистави, представлені традиційні козацькі ремесла - ковальство, гончарство та інші, створено музей історії запорозького козацтва.
Через все Запоріжжя пролягає проспект ім. Леніна завдовжки 12 км, який є окрасою міста. А саме місто - це промисловий гігант України з потужною промисловістю: заводи «Запоріжсталь», «Дніпроспецсталь», «Запорізький алюмінієвий комбінат», «Запорізький титаномагнієвий комбінат», «Запорізький завод феросплавів», «Мотор Січ», «Автозаз» та ін.

Музичне та культурне Запоріжжя

Музичною окрасою Запоріжжя є обласна філармонія (Концертний зал ім.М.І.Глінки), де працює академічний симфонічний оркестр, диригент народний артист України В'ячеслав Редя. Це один з провідних
художніх колективів України, професійний рівень якого характеризується багатьма вітчизняними та зарубіжними фахівцями як такий, що відповідає рівню кращих європейських оркестрів; фольклорний ансамбль пісні і танцю «Запорожці», керівник заслужений діяч мистецтв України Лілія Гринь.

У Запоріжжі п'ять театрів: Академічний музично-драматичний театр ім.В.Магара, де є чудовий оркестр; Театр юного глядача, муніципальний театр-лабораторія «VIE», муніціпальний театр танцю, Ляльковий театр, Кінний театр. Діють заклади культури та мистецтва:  цирк, де функціонує великий естрадний оркестр; палаци  культури "Орбіта", ЗТР, "Дніпроспецсталь", Палац спорту, Палац дитячої та юнацької творчості, 8 музичних шкіл та 4 школи мистецтв, обласна бібліотека та ін.
В місті функціонують такі основні вищі навчальні заклади: Запорізький національний університет, Запорізький національний технічний університет, Запорізький державний медичний університет, Запорізька державна інженерна академія, Запорізький інститут держаного та муніципального управління, Запорізький юридичний інститут, Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій, музичне училище ім.П.І.Майбороди, педагогичний коледж.
В області більш ніж 70 музичних шкіл та шкіл мистецтв; Бердянський державний педагогічний університет, де є спеціальність «Музика», Мелітопольський державний педагогічний університет зі спеціальністю «Музичне виховання», Мелітопольське училище культури.
В області діють Запорізький муніципальний естрадно-духовий оркестр (керівник Богдан Сапожніков) і Мелітопольський муніципальний духовий оркестр (керівник Павло Костиц).

Все це дає підґрунтя і надихає на творчість багатьох митців. Композиторська міська аматорська організація на сьогодні нараховує 40 членів. Це люди різних професій, яких поєднує спільне - любов до музичної творчості. Композиторській організації в 2007 році виповнилось 55 років.
З 2002 р. обласну організацію композиторів-аматорів очолює Наталія Боєва, композитор, член Національної спілки композиторів України, заслужений діяч мистецтв України, що підвищує авторитет композиторської організації.
Головою міської організації композиторів у 2002 р. було обрано Анатолія Жульєва, диригента, композитора, аранжувальника, викладача музичного училища.
Запорізькі композитори працюють у таких жанрах: «оркестровий» - В.К.Дяченко, А.П.Жульєв, М.К.Липський, В.Й. Калінніков, В.В. Колядюк, С.В.Ільченко; «фортепіанний» - В.В.Алексєєв, Л.В.Жульєва, Л.Б Лазарова., С.Г. Зеленська, Л.К. Фучаджі; «пісенний» - А.Сердюк, А.Ованесян, А.Киящук, Ю.Івченко, П.Донець, С.Яновський, Т.Богданова, А.Козаков, В.Козеровський, А.Самокіш, О.Стариковський, Ігор Яненко, М.Карпенко та ін.
Як професійні, так і самодіяльні композитори у своїй творчості використовують вірші місцевих поетів: Г.Лютого, П.Ребра, М.Лиходіда, В.Чубенка, В.Коваль, Л.Геньби, А.Рекубрацького, П.Юрика та ін.
Щороку проводяться звітні концерти Запорізької міської організації композиторів та окремих авторів. Обласний методичний центр культури і мистецтв (ОМЦКМ) один раз на два роки проводить обласні конкурси композиторів.

 У 2002 р. було проведено обласний конкурс під девізом «Козацький край - перлина неньки України», на який було подано близько 50 музичних творів. В наслідок цього конкурсу у цьому ж році вийшла пісенна збірка «Мій Запорізький край».
У 2005 р. вийшла нотна збірка «Запорізькі перлини». До збірки увійшли вибрані твори запорізьких композиторів: Є.Пасічника, С.Зеленської, Ю.Зязєва, В.Алексєєва, М.Карпенка, А.Козакова, А.Самокіша, А.Жульєва, Л.Жульєвої, які були рекомендовані журі конкурсу до видання.
У 2006 р. проведено обласний конкурс композиторів, на який 29 авторів подали більш 50 творів.
Серед інструментальних творів посіли: I місце - Фантазія «Зозуленька» (для ф-но) Л.Жульєвої, II м. - «Золота осінь» (для ансамблю) С.Зеленської, III м. - Прелюдія і фуга (для бандури) В. Алексєєва
Серед вокальних творів посіли: І м. - «Моя Україна» І.Сидя, ІІ м. - збірка «В мире музыкальных фантазий» Л.Фучаджі, ІІІ м. - «Степ широкий» В.Кудряшова.

У Запоріжжі щороку проводиться багато різних музичних конкурсів, фестивалів від міського до Міжнародного значення: Міжнародний конкурс дитячого та юнацького мистецтва «Акорди Хортиці», хорового співу, Міжнародний конкурс піаністів Володимира Віардо, Міжнародний джазовий фестиваль, присвячений О.Цфасману, конкурси учнів, викладачів музичних шкіл, обласний фестиваль «Зорепад», Всеукраїнський фестиваль авторської пісні «Байда» та ін.
У Мелітополі проводиться конкурс піаністів «Слов'янської музики», фестиваль духових оркестрів «Таврійські сурми».

Дуже яскраво місцеві автори змальовують наш козацький край. Їх твори наповнені любов'ю до природи, народу, його побуту, а також до Запоріжжя - колиски України. Велике значення має нотна збірка Анатолія Сердюка "Запоріжжя моє кохане", до якої увійшло близько 100 авторських пісень (було здійснено два видання - 2001р., 2004 р.). Ця збірка - справжня сучасна пісенна енциклопедія Запорізького краю.
З 2006 р. щорічно проводиться міський конкурс дитячої пісенної творчості «Запоріжжя моє кохане», організований Запорізьким міським управлінням освіти і науки. Автор ідеї конкурсу та голова журі - відомий співак і композитор-пісняр Анатолій Сердюк. На III пісенному конкурсі у 2008 р. пролунало багато пісень місцевих композиторів: Анатолія Сердюка, Євгена Пасічника, Анатолія Козакова, Віктора Богуслава, Миколи Карпенка, Сергія Ільченка та інших на слова поетів Петра Ребра, Григорія Лютого, Зінаїди Бебешко, Віри Коваль та ін.
18.05.2008 пройшов звітний концерт міської композиторської організації в ПК «Орбіта», де був присутній мер Запоріжжя Євген Карташов. Він дав високу оцінку творчості місцевих авторів, які відображують та прославляють Запоріжжя та наш край.
Запорізькі композитори своїми творами збагачують репертуар музичних колективів, солістів, дитячих музичних шкіл і різних музичних закладів.
В організації чотирнадцять митців мають вищу музичну освіту: В.Алексєєв, В.Дяченко, А.Жульєв, Л.Жульєва, А.Загрудний, С.Зеленська, Ю.Івченко, В.Колядюк, Л.Лазарова, М.Карпенко, А. Сердюк, Л.Романенко, Л.Фучаджі, А.Самокіш; інші мають середню музичну освіту або закінчили музичну школу (студію).

http://sich.zp.ua/voni-skladayut-noti-do-melodiji/

Вони складають ноти до мелодії

У нашому місті відбулися два концерти запорізьких композиторів. Один у ПК “Орбита” – концерт Запорізької міської організації композиторів. А другий – у філармонії, де свої твори презентував Запорізький обласний осередок Національної Спілки композиторів України. У Запорізькій міській організації композиторів – близько тридцяти авторів. Цього року на традиційному щорічному концерті грали твори 15 авторів. Окрім самих авторів, виступали вихованці музичних шкіл.
Зокрема, композитор Світлана Зеленська грала разом із вихованцями. Людмила Жульєва представила грайливу п’єсу “Зозуленька” та чарівну фантазію на теми єврейських танців (“Клейзмерська рапсодія № 1”). Відома виконавиця авторських пісень Ганна Киящук традиційно представила свої твори під акомпанемент гітари. Микола Петренко познайомив із веселою композицією “Черевички” за мотивами творів М. Гоголя. Свої пісні презентував Павло Донець, як він каже, написав їх вже більше 800.
Композитор Анатолій Жульєв представив свій твір “Веселий тромбоніст”. Як розповідає Анатолій, у Запорізькій міській організації композиторів аматори вдосконалюються та досягають рівня професіоналів. “Ми вже впорядкували та хочемо видати брошуру “Запорізькі композитори”, – зазначив Анатолій Жульєв.
Підростає у нашому місті й композиторська зміна – проходять дитячі конкурси, у яких змагаються наймолодші – від десятирічних, які поки що навчаються у музичних школах. Музучилище ім. П. Майбороди дає цілу поросль творців музики. Наприклад, випускник училища Ілля Разумейко вступив до композиторського факультету НМАУ ім. П. І. Чайковського у Києві, а цього року став студентом Віденської консерваторії. Там було 80 претендентів, і спочатку Ілля увійшов до кращої двадцятки, а потім став серед цих двадцятьох першим. Михайло Козиряцький – цьогорічний випускник училища, вже зіграв свій перший сольний концерт. Після музучилища чимало юних композиторів вступають до Харківської та Донецької консерваторій.
Пишаються запоріжці і композитором Ларисою Фучаджи – вона “виросла серед наших”, тепер її у Харкові прийняли до лав професійної спілки композиторів України, там вона зараз і працює. Її фортепіанні п’єси та твори для дітей мають міжнародне визнання.
Фінальним акордом концерту Запорізької міської організації композиторів стали пісні, які заспівав Анатолій Сердюк, зокрема, актуальний твір “Небесна сотня”.
А Запорізький обласний осередок Національної Спілки композиторів України провів звітний концерт “Композитори Запоріжжя запрошують”.
У концертному залі ім. М. Глінки грав академічний симфонічний оркестр обласної філармонії під керуванням В`ячеслава Реді.
Запорізькі композитори подарували глядачам симфонічну програму з прем’єр.
Тут лунали патетичні твори Наталії Боєвої (“Сходження” для органу з оркестром) та Ганни Хазової (Запоріжжя). Вперше прозвучав твір “Осінь у Новій Англії” бакалавра та магістра музики Коледжу Північного Есексу Василя Медвідя (Бостон, Америка).
Композиції “Шумка гопак” та “Ніч яка” Юрія Шевченка (Київ), вочевидь, надовго увійдуть до основного репертуару оркестру – так сміливо й захоплююче поєднано в них народні мелодії та сучасні виклики.
А справжню бурю оплесків глядачі подарували запорізькому композиторові Дмитру Савенку. Його композиції завжди “чіпляють” слухача, от і зараз сонячна музика просто підносила настрій до небес. Дмитро вміє поєднати неможливе, наприклад, як цього разу – африканський інструмент маримбу та ірландські танцювальні мелодії.
– Ми вдячні всім, хто допоміг підготувати концерт, – розповіла голова запорізького осередку Національної спілки композиторів України Наталія Боєва. – Насамперед академічному симфонічному оркестру обласної філармонії та В’ячеславу Реді; солістам із Дніпропетровська: баритону театру опери і балету Володимиру Машлюку та скрипалю Владу Галиченку; нашим улюбленим запорізьким артистам: лауреату міжнародних конкурсів Ілоні Турчаніновій (орган), Віталію Солом`янчуку (маримба), Світлані Ремжиній (сопрано).
До речі, мій племінник Мишко у дев’ять років наполіг, щоб його віддали до музичної школи. Взагалі спеціалісти вважають, що такий вік для початку музичної освіти – вже запізно. Але хлопець після першого ж уроку почав писати музику, чим вразив викладачів. І вже два роки вигадує та записує музику. Тож нове покоління не бариться.

Олена ПІДДУБНА