Дяченко Віктор Костянтинович народився 23 серпня 1935 року в м.Алчевську Луганської області. З 1950 по 1954 рік навчався в Луганському музичному училищі в класі викладача Воєводіна В. І., з 1954 по 1959 рік - в Київській консерваторії в класі професора Геліса М.М., в класі ансамблю - у Різоля М.І. В 1957 році в складі октету баяністів став лауреатом Республіканського конкурсу (III курс консерваторії). У 1959 році (V курс консерваторії), в дуеті зі своїм однокурсником Анатолієм Крюковим у Києві на відбірковому конкурсі на Всесоюзний отримали перше місце, а в Москві на Всесоюзному відбірковому конкурсі на Сьомий Всесвітній фестиваль молоді та студентів - друге місце. Після закінчення консерваторії, з 1959 по 1962 рік працював викладачем Луцького музичного училища.

З 1962 року В. Дяченко - викладач Запорізького музичного училища, де працював партнер по дуету баяністів А.Крюков.

Поряд з викладацькою і концертною діяльністю, займається також і композиторською. З 1971 по 1987 рік він голова Запорізької міської асоціації композиторів, а з 1987-го по 2003-й рік - голова обласної асоціації композиторів.

За плідну та сумлінну педагогічну, концертну, композиторську та громадську діяльність В.Дяченко занесений до Книги пошани Запорізького обласного управління культури, нагороджений багатьма грамотами та дипломами Всесоюзного, республіканського, обласного та міського рівня. Серед них: чотири Почесних грамоти міністра культури України, урядова Ювілейна Почесна грамота Шевченківського комітету, Почесна грамота музичного товариства УРСР, диплом спілки композиторів СРСР (голова Т.Хренніков), диплом Всесоюзного радянського комітету ветеранів війни та інші.

В 1992 році, Указом Президента України, Віктору Дяченку присвоєно почесне звання "Заслужений працівник культури України».